Серія візуальної поезії «Демонізація», 2018.
Автори: Дарина Гладун, Лесик Панасюк.
«Демонізація» — проект, присвячений Голодомору. У ньому осмислено пантеон партноменклатури, який зіграв вирішальну роль в організації геноциду в Україні у 1932-1933 роках. Партійних працівників зображено як демонічних істот. Серія робіт апелює до історичних постатей і тих міфів, якими вони обросли протягом ХХ століття. «Демонізація» створена на основі українського фольклору та народного декоративно-прикладного мистецтва.
«Чому ми говоримо про Голодомор? Тому що ми — українці. Ми говоримо про Голодомор тому, що наші предки його пережили. Ми говоримо, щоб вшанувати пам’ять загиблих. Щоб вкотре сказати про те, що голод був штучним, що його довгий час замовчували. Водночас, ми говоримо про винних, про тих, чиї злочини виправдовувала влада СРСР».
Основою роботи став перелік із 25-ти імен людей, представників найвищих щаблів партноменклатури СРСР та УРСР, причетних до проведення Голодомору за даними СБУ. Цей перелік не є повним або остаточним.
Перші літери імен і прізвищ людей утворюють фігури, які нагадують плями Роршаха або витинанки. Автори навмисно не додавали до зображень ані переліку документів, підписаних цими людьми, ані переліку злочинних дій.
«Утриматися від внесення суб’єктивного у роботу на таку травматичну для цілого народу тему було дуже складно. Ми не намагалися визначити ступінь провини кожної людини з переліку. Для нас було важливо ще раз наголосити, що за Голодомором стояли конкретні люди. Ми не ієрархізували пантеон і дали глядачеві можливість самостійно вирішити, хто у ньому грав ключову роль: люди, які підписували накази чи ті, хто ці накази виконував.
Для нас було важливо, щоб шрифти, використані в роботі, відповідали її ідейному наповненню. Тому для фігур обрано шрифт Narbut Abetka, розроблений Геннадієм Заречнюком на основі «Української абетки» Георгія Нарбута, а для підписів обрали шрифт Rutenia, створений Віктором Хариком, Василем Чебаником та Геннадієм Заречнюком. За допомогою використання саме цих шрифтів ми прагнули підкреслити загальну спрямованість роботи саме на український контекст та українську ідентичність. Ми говоримо про Петровського, Косіора, Ягоду, Постишева та інших не з позиції пост-радянської людини, але з позиції українця».
English version coming soon...
